Словник страхових термінів 

Словник страхових термінів

(наведено словник страхових термінів, що використовуються в галузі страхування)

(завантажити словник)

А

 

АБАНДОН (abandonment) – відмова страхувальника судна або вантажу від усіх прав власності на застрахований об’єкт на користь страховика за умови отримання від останнього всього належного стра­хового відшкодування. Застосовується в разі пропадання безвісти об’єк­та страхування або економічної недоцільності усунення пошкоджень.

АВАРІЙНИЙ КОМІСАР (average adjuster) – фахівець, який за до­рученням страховика (іноді із залученням експерта – сюрвсйєра) ви­значає причину, характер і розмір збитків і видає аварійний сертифікат. На нього може покладатись участь у проведенні превентивних заходів, а також ліквідації наслідків страхового випадку. Іноді страховик може доручати А.к. розгляд претензій страхувальника.

АВАРІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ (survey-report) – документ, що вида­ється страхувальникові аварійним комісаром, агентом або іншим упов­новаженим представником страховика на підставі наслідків огляду пошкодженого майна. В А. с. фіксуються можливі причини, характер і розмір збитку, зумовленого страховим випадком. А. с. є для страху­вальника підставою для висунення претензії страховикові. Проте А. с. не може розглядатись як безумовний доказ відповідальності страховика.

АВАРІЯ В МОРСЬКОМУ СТРАХУВАННІ (average in marine insurance) – збиток, завданий судну, вантажу й фрахту під час морсь­ких перевезень. Такі А. поділяються на загальні і часткові. Збитки, за­вдані загальною аварією, поділяються між судном, вантажем і фрах­том. При частковій аварії збитки відносяться на того, хто відпові­дальний за її виникнення, або на потерпілого.

АВЕРСІЯ РИЗИКУ (averce of risk) – негативне ставлення до ризи­ку, що доходить до невизнання його значення і ролі, а також виявля­ється як протидія ризиковій діяльності.

АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ (aviation insurance) – страхування ризиків, пов’язаних із використанням авіаційної та космічної техніки. Іноді страхування космічних ризиків виділяється в окремий вид. До А. с. входить: страхування літаків, вертольотів та іншої авіаційної тех­ніки від пошкодження й знищення: страхування відповідальності пе­ред пасажирами і третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров’ю та майну; відповідальність власників повітряних суден як роботодавців;

АГЕНТ СТРАХОВИЙ (agent) – фізична або юридична особа, яка діє від імені страховика і в межах наданих ним повноважень.

АДЕНДУМ (addendum) – документ, є додатком до страхового до­говору. В А. зазначаються зміни в умовах страхування.

АКВІЗИЦІЯ (acquisition) – укладення нових договорів страхуван­ня. Вважається, що аквізиційна діяльність нормальна, коли кількість нових договорів страхування перевищує число договорів, за якими за­кінчився термін дії.

АКТИВИ СТРАХОВИКА (insurer’s assets) – кошти страховика, що інвестовані в цінні папери, придбану нерухомість, інші матеріальні цінності, розміщені на рахунках у банках. Джерелами цих коштів є статутний фонд, страхові резерви та інші пасиви. Від величини й струк­тури А. с. залежить платоспроможність страховика.

АКТУАРІЙ (actuary) – офіційно уповноважена особа, фахівець, яка з допомогою методів математичної статистики розраховує страхові тарифи. На А. покладається відповідальність за те, щоб страхові фон­ди були достатніми на той момент, коли компанії доведеться викону­вати свої зобов’язання за виданими полісами.

АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ (actuarial calculations) – система ма­тематичних і статистичних методів розрахунку страхових тарифів. Методологія А. р. грунтується на застосуванні теорії ймовірностей, демографічної статистики та довгострокових фінансових обчислень інвестиційного доходу страховика. А. р. дають змогу визначити частку кожного страхувальника у створенні страхового фонду.

АКЦЕПТ (acceptance) – згода однієї сторони страхових відносин (страхувальника або страховика) з пропозиціями іншої сторони про укладення договору страхування або перестрахування на умовах, що відповідають цим пропозиціям.

АНДЕРРАЙТЕР (underwriter) – а) у страхуванні – висококва­ліфікована і відповідальна особа страховика, уповноважена виконати необхідні процедури по розгляду пропозицій і прийняттю ризиків на страхування (перестрахування); А. оформляє страхові поліси, оцінює ризик, визначає ставки премій та інші умови страхування; б) у банківській справі – особа, яка гарантує емітенту розміщення на ринку його облігаційної позики або пакета акцій на узгоджених умовах за спеці­альну винагороду; в) маклер в операціях з цінними паперами.

АНУЇТЕТ (annuity) – договір страхування пенсій або ренти, за яким виплачується визначена річна сума доходу протягом життя ануї-тента замість попередньої сплати одноразової страхової премії.

АСИСТАНС – перелік послуг (у рамках договору страхування), які надаються в потрібний момент через медичне, технічне і фінансове сприяння. Широко використовується в зарубіжних країнах для забез­печення безпеки подорожуючих під час поїздок за кордон (у разі хво­роби, нещасного випадку).

АСОЦІАЦІЯ СТРАХОВИЙ БІЗНЕС (АСБ) – об’єднання учасників страхового ринку України.

 

Б

 

БЕНЕФІЦІАР (beneficiary) – особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування, третя сторона – вигодонабувач за страхо­вим полісом.

БІЗНЕС-ПЛАН СТРАХОВИКА (business plan of the insurer) – фор­малізована програма діяльності компанії на декілька років, що міс­тить, зокрема, систему заходів, пов’язаних часом і місцем реалізації, узгоджених із стратегією і ресурсами і розрахованих на отримання максимального прибутку, зокрема за рахунок додаткових інвестицій. Основними розділами Б.-п. с. є: характеристика страхових послуг ко­мпанії, оцінка ринку збуту страхових послуг, оцінка конкурентоспро­можності компанії, план маркетингу, організаційний план, ресурси, оцінка ризику виконання плану, фінансовий план.

БІНДЕР (binder) – тимчасова форма угоди між страхувальником і страховиком з приводу наступного укладання страхового договору. Б. здебільшого застосовується у зарубіжній практиці в разі, коли укла­дення договору вимагає тривалого часу на опрацювання нестандарт­них умов страхування.

БОНУС (bonus) – знижка, що її надає страховик із суми страхової премії за оформлення договору страхування на особливо вигідних умовах. Б. визначається переважно у відсотках або промілле.

БОНУС-МАЛУС (bonus-malus system) – система підвищень і знижок, що застосовується у страхуванні, здебільшого транспортних засобів.

БОРДЕРО (bordereau) – перелік ризиків, прийнятих на страхування, у частині, що передається цедентом на перестрахування. Б. надсилається цедентом страховикові у визначені договором перестрахування строки. Б. бувають попередніми і остаточними.

БРОКЕР СТРАХОВИЙ (insurance broker) – юридична або фізична особа, що має дозвіл виступати посередником між страхувальниками і страховиками. Б. с. діє від імені і за дорученням страхувальників. До його завдань входить пошук страхової компанії (компаній), де можна було б розмістити ризик на оптимальних умовах з погляду надійності страховика і розміру страхових премій. У разі страхового випадку Б.с. надає допомогу страхувальникові в отриманні відшкодування, а також залучається до розміщення ризиків, що передаються на перестраху­вання. Оплату за послуги Б. с. здійснює страховик.

БРОКЕР ЛЛОИДА (Lloyd’s broker) – страховий брокер, що заре­єстрований на страховому ринку Ллойда (Лондон).

БРУТТО-ПРЕМІЯ (gross premium) – загальна сума страхових внесків, визначена на підставі страхової суми і брутто-ставки (страхового тарифу).

БРУТТО-СТАВКА (gross rate) – сума визначеної нетто-премії і на­вантаження. Ці складові брутто-ставки мають різне призначення. Нет­то-ставка має забезпечити відшкодування витрат на покриття збитків з ризикових видів страхування і на виплати зі страхування життя. Наван­таження призначене для забезпечення фінансування витрат страховика на ведення справи і отримання планового прибутку від страхових опе­рацій.

 

В

 

ВАЛОВЕ УТРИМАННЯ (gross line) – сумарний обсяг зобов’язань, узятих страховиком на свій ризик за всіма договорами страхування.

ВАЛОВИЙ ЗБИТОК (gross loss) – збиток, що зумовлює потребу виплати всієї страхової суми.

ВІДКРИТИЙ КОВЕР (open cover) – форма автоматичного страху­вання вантажів на тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів. В. к. діє в межах генерального полісу. Самостійно юридичної сили не має.

ВЗАЄМНЕ СТРАХУВАННЯ (mutual insurance) – форма страхо­вого захисту, за якої страхувальники, котрі мають споріднені майнові інтереси та ризики, одночасно є членами страхового товариства. В. с. – довготермінова домовленість між групою осіб (юридичних і фізичних) про відшкодування в певних частках збитків один одному в разі нас­тання страхових випадків. Зараз В. с. має значне поширення в зарубі­жних країнах, особливо в особистому страхуванні, страхуванні сільсь­когосподарських, морських ризиків. В. с. в Україні ще не набрало належного розвитку.

ВЗАЄМНІСТЬ (reciprocity) – умова, згідно з якою цедент перест­раховує свої договори в компаніях, які, в свою чергу, власні договори страхування передають йому на перестрахування. В. може застосовува­тися за критеріями обсягу премій або наслідків проходження договорів.

ВИД СТРАХУВАННЯ (line of insurance) – страхування однорід­них об’єктів від характерних для них небезпек.

ВИНА СТРАХУВАЛЬНИКА (insured’s fault) – суб’єктивне став­лення юридичної або фізичної особи до своєї протиправної поведінки і її можливих наслідків, що може спричинитися до завдання шкоди. Роз­різняють вину двох видів: навмисні дії і необережність. Остання, у свою чергу, поділяється на просту і грубу необережність. Наявність навмисної дії або грубої необережності може бути підставою для звільнення стра­ховика від його обов’язків з виплати страхового відшкодування.

ВИГОДОНАБУВАЧ (beneficiary) – особа, визначена страхуваль­ником для отримання належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними са­мостійно.

ВИКУПНА ВАРТІСТЬ (cash surrender value) – сума, на яку може претендувати власник полісу зі страхування життя в разі припинення дії полісу.

ВІДНОВЛЕННЯ СТРАХУВАННЯ (renewal of insurance contract) – продовження дії договору страхування на новий термін. На практиці В. с. здійснюється укладанням нового договору або оформленням спе­ціального додатка до діючого договору. Часто страховики надають страхувальникам, які щороку й своєчасно поновлюють поліси, пільги у вигляді знижок зі страхових премій.

ВІДШКОДУВАННЯ СТРАХОВЕ (insurance indemnity) – сума, що виплачується страховиком на компенсацію збитку, заподіяного стра­ховим випадком на об’єктах страхування майна і відповідальності. Якщо страхова сума менша від збитку, В. с. здійснюється пропорційно до відношення страхової суми до страхової вартості об’єкта. У разі подвійного страхування В. с. фактичного збитку здійснюється всіма страховиками в межах страхової вартості об’єкта страхування пропор­ційно до частки кожного в загальній страховій сумі. Умовами догово­ру страхування може передбачатись заміна виплати страхового від­шкодування компенсацією збитку в натуральній формі.

 

Г

 

ГАРАНТІЯ СТРАХОВА (insurance guarantee) – письмове зару­чення страховика за свого клієнта щодо його кредитоспроможності. Це означає, що страхова компанія бере на себе зобов’язання в разі на­стання обумовлених подій сплатити суму неплатежу за свій рахунок.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПОЛІС (general policy) – письмова угода з фік­сованою страховою сумою, розмір якої дозволяє покрити страхуван­ням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику. Г. п. діє доти, доки не буде використаний (задекларований) увесь ліміт установленої страхової суми.

ГУДВІЛЛ (Goodwill) – комплекс заходів, спрямованих на збіль­шення прибутку компанії без відповідного збільшення активних опе­рацій, включаючи використання кращих управлінських рішень, домі­нуючу позицію на ринку страхових послуг, нові технології.

 

Д

 

ДЕКЛАРАЦІЯ СТРАХОВА (insurance declaration) – заява страху­вальника про об’єкт страхування і характер ризику. Д. с. містить дані про склад, місцезнаходження, вартість, умови зберігання й використан­ня та іншу інформацію щодо об’єктів, котрі підлягають страхуванню.

ДЕПО ПРЕМІЙ (premium deposit) – частина страхової премії, що належить перестраховикові, але тимчасово утримується перестраху­вальником з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зо­бов’язань, передбачених договором перестрахування. Д. п. підлягає по­верненню з припиненням дії договору. Д. п. застосовується переважно в договорах із зарубіжними перестраховиками. На кошти, розміщені в Д. п., перестраховикові нараховуються відсотки.

ДИСКЛОУЗ (disclose) – прийнята в багатьох країнах норма стра­хового права, згідно з якою страхувальник зобов’язаний негайно спо­вістити страховика про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.

ДИСКОНТ (discount) – 1) різниця між сумою, зазначеною в век­селі, і сумою, що виплачується векселетримачу; 2) різниця між цінами на один і той самий товар з різними термінами постачання; 3) різниця між номінальною вартістю цінних паперів та їх біржовим курсом, як­що останній є нижчим за вартість.

ДИСПАША (claims adjustment) – розрахунок витрат, пов’язаних із загальною аварією, який складає диспашер. Д. містить докладний вик­лад причин загальної аварії, а також розподіл їх між учасниками мор­ських перевезень; виконується на підставі заяви зацікавленої особи і висновку диспашера про визнання аварії загальною.

ДИСПАШЕР (ДЖАСТЕР) (average adjuster) – фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за за­гальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.

ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (voluntary insurance) – форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного до­говору між страховиком і страхувальником. Д. с. здійснюється згідно з правилами страхування, що їх розробляє страховик і реєструє в Укр-страхнагляді. Договір Д. с. вступає в дію, як правило, після сплати страхової премії.

ДОГОВІР ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (reinsurance treaty) – угода між двома страховими компаніями, з яких одна – перестрахувальник – зобов’язується передати ризики, а друга – перестраховик – прийняти ризики в перестрахування.

ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ (insurance contract) – угода між стра­хувальником і страховиком, яка передбачає зобов’язання страховика в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страху­вальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, а стра­хувальник зобов’язується сплатити страхову премію у визначені стро­ки. Д. с. укладається на підставі заяви страхувальника. Факт укладення Д. с. може засвідчуватись також страховим полісом, свідоцтвом. У Д. с. зазначається вид страхування, страхова сума, страхова премія, реквізити сторін, строки початку і закінчення дії договору. Як прави­ло, Д. с. вступає в дію після сплати всього страхового платежу або су­ми, визначеної за першем строком платежу.

ДОДАТКОВА КОМІСІЯ (additional commission) – надбавка, що виплачується цеденту на покриття витрат, пов’язаних із залученням нових страхувальників.

ДОДАТКОВА ПРЕМІЯ (additional premium) – додатковий страхо­вий внесок, що сплачується страхувальником за те, що до умов стра­хування вносятся додаткові ризики, або за страхування ризиків з під­вищеною небезпекою. Д. п. застосовується здебільшого в особистому страхуванні в разі, коли андеррайтер вважає, що застрахувати заявника на звичайних умовах, з урахуванням його віку, стану здоров’я, небез­печної професії, складних кліматичних умов, неможливо.

 

Е

 

ЕКСЦЕДЕНТ (surplus) – залишок страхової суми, що створюється зверх власного утримання страховика або перестраховика і повністю надходить у перестрахування.

ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКОВОСТІ (excess of loss ratio) – договір не­пропорційного перестрахування. Дає змогу страховій компанії захи­щати себе по певних видах страхування на випадок, якщо загальні на­слідки здійснення страхового бізнесу перевищують рівень збитковості, що врахований при визначенні премій за страховими договорами.

ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКУ (excess of loss) – договір непропорційного перестрахування. Застосовується страховиками для захисту від вели­ких і непередбачуваних збитків. Вступає в дію тоді, коли сума збитку внаслідок страхового випадку або серії таких випадків, що спричини­лися до однієї події, перевищить обумовлену договором суму (пріоритет).

ЕКСЦЕДЕНТНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (excess of loss reinsurance) – давня і найважливіша форма пропорційного перестрахування. Засто­совується в тих випадках, коли ризики, що приймаються на страхуван­ня, за розміром страхових сум дуже коливаються. Е. п. сприяє досяг­ненню необхідного збалансування страхового портфеля цедента. Е. п. найчастіше застосовується при страхуванні від вогню, стихійного ли­ха, крадіжки, нещасних випадків і при страхуванні життя.

ЕКСЦЕДЕНТ СУМИ (excess of sum) – ексцедентний договір пе­рестрахування. Згідно з його умовами всі прийняті на страхування ри­зики, страхова сума яких перевищує власне утримання цедента, підля­гають переданню на перестрахування в межах визначеного ліміту або ексцеденту, тобто суми власного утримання цедента (лінія), помноже­ної на обумовлене число раз саму на себе.

 

З

 

ЗАПАС ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ (нетто-активи) (solvency margin) – один із найважливіших показників надійності страховика. Визначаєть­ся відніманням від загальної вартості майна суми нематеріальних ак­тивів і загальної суми зобов’язань. Страхові зобов’язання беруться та­кими, що дорівнюють технічним резервам. На будь-яку дату фактич­ний 3. п. має бути не меншим за нормативний.

ЗАРОБЛЕНА ПРЕМІЯ (earned premium) – та частина страхової премії, яка припадає на час, що минув після початку страхового періоду.

ЗАСТРАХОВАНИЙ (insured) – особа, яка бере участь в особис­тому страхуванні, об’єктом страхового захисту якого є життя, здоров’я і працездатність. 3. може бути одночасно і страхувальником. 3. має право у передбачених договором випадках отримати обумовлену стра­хову суму або виплати меншого розміру.

ЗАЯВА ПРО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ЗАСТРАХО­ВАНОГО МАЙНА (claim) – подається страхувальником своєму стра­ховикові в письмовій формі з метою отримання страхового відшкоду­вання. На підставі цього документа за наявності страхового випадку складається страховий акт.

ЗАЯВНИК (proposer) – особа, яка в письмовій або усній формі висловлює намір придбати страховий поліс.

ЗБИТОК (claim) – у страхуванні термін має кілька значень. Серед них: а) втрата (шкода), що підлягає відшкодуванню страховиком; б) факт настання страхового випадку (реалізації страхового ризику); в) справа, що містить документи страховика з конкретного страхового випадку, які підтверджують обгрунтованість виплати.

ЗБИТКОВІСТЬ СТРАХОВОЇ СУМИ – показник діяльності стра­ховика, що характеризує відношення страхового відшкодування до страхової суми всіх застрахованих об’єктів у розрізі ризикових видів страхування. 3. с. с. визначається у відсотках, показує ймовірність збит­ку і зіставленням фактичного і тарифного рівнів використовується для оцінювання ризиків.

ЗБИТОК ВІД ЗАГАЛЬНОЇ АВАРІЇ (general average loss) – шкода, завдана застрахованому інтересу внаслідок загальної аварії.

ЗБИТОК ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ МАЙНА, ЯКЕ БУЛО ВРЯТОВАНО (solvage loss) здебільшого пов’язаний з морськими перевезеннями, ко­ли врятоване майно продається раніше, ніж прибуде в порт призна­чення. Страхувальник має право на виручку від продажу майна за мі­нусом витрат з його реалізації. Страховик має сплатити страхуваль­никові збиток, що дорівнює різниці між отриманою сумою виручки і страховою сумою.

«ЗЕЛЕНА КАРТКА» (green card) – назва однойменної системи міжнародних договорів і страхового свідоцтва про страхування ци­вільної відповідальності власників транспортних засобів, які виїжд­жають у країни – члени цієї системи. Дістала назву від кольору і фо­рми полісу. Заснована в 1949 році. Нині членами Міжнародної систе­ми З.к. є понад 40 країн Європи, Азії і Африки. У червні 1997 року до складу членів системи 3. к. прийнято Україну.

ЗМІШАНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (combined personal insurance) – вид особистого страхування, в якому передбачається страхове покрит­тя кількох несумісних ризиків. Найчастіше 3. с. ж. включає покриття на випадок смерті з будь-якої причини протягом строку дії договору, при дожитті до закінчення строку договору і при нанесенні шкоди здоров’ю внаслідок нещасного випадку.

 

К

 

КВОТА У СТРАХУВАННІ (quota in insurance) – а) частка участі страховика в загальній страховій сумі в разі страхування об’єкта на умовах співстрахування; б) частка кожного з учасників у договорі пе­рестрахування.

КВОТНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (guota share reinurance) – перес­трахування на базі квоти. Це означає, що страховик передає перестра-ховикові в погодженій частці всі без винятку прийняті на страхування ризики за певним видом (групою видів) страхування. У цій самій про­порції перестраховикові передається отримана цедентом від страху­вальника премія, а перестраховик відшкодовує цедентові сплачені збитки в межах своєї частки страхової суми.

КЕПТИВНІ СТРАХОВІ КОМПАНІЇ (captive insurance company) – компанії, що створюються промисловими, торговельними, банківсь­кими та іншими структурами з метою задоволення їхніх потреб у страхових послугах. Це дає можливість досягати економії на страхо­вих преміях. К. с. к. можуть обходитися без послуг посередників.

КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ДІЇ ПОЛІСУ (expiry date) – дата закінчення покриття полісу. Не поширюється на поліси, що передбачають автома­тичну виплату суми в кінці періоду страхування (страхування на до­життя, довесільне страхування тощо).

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ (insurance classification) – си­стема поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види і форми. К. с. має за мету сприяння формуванню страхового ринку, впорядкування звітності та державного регулювання страхової діяль­ності, розвитку міжнародної інтеграції в страхуванні.

КЛАУЗУЛА (clause) – застереження, що вносяться в договір стра­хування.

КОВЕР-НОТА СТРАХОВА (cover note) – свідоцтво про страхування, яке видається брокером страхувальникові на знак підтвердження укладен­ня договору страхування з переліком списку страховиків. К. с. не має юридичної сили, слугує лише довідковою інформацією. В обумовлений час брокер має вручити страхувальникові поліс. К. с. застосовується і в перестрахуванні, де може мати юридичну силу і замінювати сліп.

КОЕФІЦІЄНТ ЗБИТКІВ (claims or loss ratio) – показник, що роз­раховується як відношення оплачених претензій і тих, що підлягають оплаті, до зароблених премій.

КОЛЕКТИВНЕ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (collective life insurance) – страхування, при якому може укладатися договір на страхування за раху­нок коштів підприємств усіх працівників або їх групи. У К. с. ж. страху­вальником є підприємство, а застрахованим – кожний працівник, пріз­вище якого заноситься до списку, що є невіддільною частиною полісу.

КОМЕРЦІЙНИЙ КРЕДИТ (commercial credit) – короткостроковий кредит, що надається одним господарським суб’єктом іншому у формі відстрочки платежу за продані товари (послуги). Звичайно оформля­ється переказним векселем. Відсоток за К. к. входить до ціни товару та суми векселя і здебільшого є нижчим, ніж за банківським кредитом.

КОМІСІЯ СТРАХОВА (insurance commission) – винагорода, що виплачується страховиком посередникам (брокерам і агентам) за залу­чення об’єктів на страхування, оформлення документації, інкасацію страхових внесків, а в деяких випадках – і за розгляд страхових пре­тензій. К. с. нараховується у відсотках від страхових премій (внесків). Розмір відсотка залежить від виду страхування та деяких інших фак­торів.

КОТИРУВАННЯ (quotation) – визначення страховиком ставки премії, за якою він готовий застрахувати ризик.

КУМУЛЯЦІЯ (cumulation) – а) концентрація страхових ризиків в одній компанії в обсязі, що може призвести до багатьох збитків внас­лідок одного страхового випадку; б) зосередження застрахованих об’єк­тів на одній території, вулиці, будинку, порту, залізничній станції, су­дні, що у разі одночасного страхового випадку (наприклад, землетру­су) може призвести до порушення фінансової стабільності страховика. К. має враховуватися при визначенні частини ризику, що залишається на утриманні страховика.

 

Л

 

ЛІГА СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ (League of Insurance Organizations of Ukraine) – некомерційне об’єднання страховиків з метою обстоювання їхніх інтересів у владних структурах, сприяння розвитку страхового законодавства, підвищення кваліфікації персона­лу та інформаційного забезпечення страхових компаній, налагодження контактів з відповідними об’єднаннями (асоціаціями) інших держав.

ЛІКВІДАЦІЯ ЗБИТКІВ (settlement of losses) – термін означає комплекс робіт з визначення і виплати страхового відшкодування.

ЛІКВІДНІСТЬ (liquidity)- 1) спроможність страховика своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання, передусім сплачувати борги; 2) показник того, як швидко можна реалізувати матеріальні цінності і отримати гроші, необхідні для покриття зобов’язань.

ЛІНІЯ ЕКСЦЕДЕНТА (surplus line) – частка відповідальності в дого­ворі ексцедента суми, що дорівнює розміру власного утримання цедента.

ЛЛОЙД (Lloyd’s) – 1) міжнародний страховий ринок, розташова­ний у Лондонському Сіті; корпорація (об’єднання) юридичне незале­жних страховиків, кожний з яких самостійно приймає на страхування ризики, виходячи зі своїх фінансових можливостей. Кожний член Л. на забезпечення своєї діяльності має внести вагому суму у вигляді де­позиту. Члени Л. об’єднані в синдикати, що їх очолюють андеррайте-ри. Останні приймають на страхування ризики від імені членів синди­кату. Заснований в 1734 році. Нині є великим страховиком і пере-страховиком, особливо морських, авіаційних, автомобільних нафто­газодобувних ризиків. Багато українських страховиків перестрахову­ють ризики на Ллойдовському ринку.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ (localisation) – заходи з просторового обмеження поширення ризику.

 

М

 

МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ (property insurance) – галузь страху­вання, в якій об’єктом страхування є майно, що належить юридичним або фізичним особам.

МАРКЕТИНГ У СТРАХУВАННІ (insurance marketing) – система взаємодіючих видів діяльності, спрямована на планування, визначення ціни, а також на рекламування і реалізацію страхових послуг. М. у. с. – це діяльність, що супроводжує рух послуг від страхової компанії до страхувальника.

МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВИЙ ЗБИТОК (possible maximum loss) – верхня межа збитку, імовірність появи якого внаслідок одного страхо­вого випадку досить значна.

МАТЕРІАЛЬНІ ФАКТИ (material facts) – обставини, що впливають на розрахунки андеррайтера при визначенні умов прийняття ним ризику.

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ (medical insurance) – вид особистого страхування на випадок втрати здоров’я від хвороби або внаслідок нещасного випадку. М. с. застосовується з метою мобілізації та ефективного використання коштів на покриття витрат на медичне обслуго­вування страхувальників. М. с. може мати форми обов’язкового і доб­ровільного страхування. Договори М. с. укладаються в груповому та індивідуальному порядку. Цей документ є гарантією отримання меди­чної допомоги в обсягах і на умовах, визначених чинним законодавст­вом або правилами страхування.

МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ (marine insurance) – один з найдав­ніших видів страхування. Охоплює страхування суден, вантажів і фра­хту від різних видів небезпеки під час виконання рейсів. Головні ризи­ки: збитки від вогню, блискавки, шторму та іншого стихійного лиха, від зіткнення суден, посадки судна на мілину, зникнення судна безвіс­ти тощо. Крім того, М. с. покриває витрати за загальною аварією, а та­кож втрати, зумовлені крадіжкою і пропажею вантажу. Обсяг відпові­дальності за М. с. визначається спеціальними умовами.

МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ (МТСБУ) (Motor Insurers’ Bureau of Ukraine) – форма об’єднання стра­ховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності влас­ників транспортних засобів. Створене в 1994 році. Страховики можуть входити до МТСБУ як повні або асоційовані члени. Вищим органом уп­равління є загальні збори страховиків – членів Моторного бюро. Мета МТСБУ – координація діяльності його членів щодо оформлення страхування і покриття шкоди, нанесеної третім особам внаслідок до­рожньо-транспортних пригод на території України, а також за її межа­ми, реалізація договорів, конвенцій і домовленостей з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності транспортних засобів інших країн. При МТСБУ для забезпечення виконання зобов’язань його членами перед страхувальниками і потерпілими створені страхові резервні фонди: фонд страхових гарантій; фонд захисту потерпілих.

 

Н

 

НАВАНТАЖЕННЯ (loading) – частина страхового тарифу, не пов’язана з формуванням фондів для здійснення страхових виплат. Н. призначене для мобілізації коштів, необхідних для покриття витрат, пов’язаних з веденням страхової справи (оплата праці персоналу стра­ховика, оренда приміщень офісу, витрати на придбання й експлуата­цію обчислювальної техніки, реклама, транспортні витрати, сплата де­яких податків та обов’язкових платежів тощо). Н. є джерелом оплати посередницьких послуг і отримання певної суми прибутку від страхо­вої діяльності.

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ (extraordinary event) – обставини, що склалися на певній території внаслідок стихійного лиха, катастрофи, аварії або іншої біди, що зумовило людські жертви, шкоду довкіл­лю, порушення нормальних умов життя і діяльності.

НЕЗАРОБЛЕНА ПРЕМІЯ (unearned premium) – частина премії, що по договору страхування або страховому портфелю припадає на ще не початий або залишок періоду страхування.

НЕПРОПОРЦІЙНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (non-proportional reinsu­rance) – форма організації договорів перестрахування, що передбачає відповідальність перестраховика понад обумовлений розмір збитку або збитковості, тобто відповідальність перестраховика не розрахову­ється залежно від відповідальності страховика.

НЕТТО-ПРЕМІЯ (net premium) – брутто-премія за мінусом наван­таження.

НЕТТО-СТАВКА (net rate) – частина страхового тарифу, що при­значена для формування ресурсів страховика для виплати страхових відшкодувань і страхових сум. Методи розрахунку Н. с. у майновому і особистому страхуванні різні.

НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (accident) – пожежа, дорожньо-тран­спортна аварія, катастрофа, отруєння хімічними продуктами чи інша подія, що спричинила смерть або каліцтво застрахованої особи, по­шкодження або знищення застрахованого майна.

НОРМАТИВНИЙ ЗАПАС ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ (normative solvency margin) – на звітну дату (без договорів зі страхування життя) дорівнює більшій з таких величин: 1) визначеної як добуток суми над­ходжень страхових премій протягом звітного періоду на 0,25 (при цьому сума надходжень страхових премій зменшується на 90 % стра­хових премій, сплачених перестраховикам); 2) визначеної як добуток суми здійснених виплат протягом звітного періоду за договорами страхування на 0,30 (при цьому сума здійснених виплат зменшується на 90 % суми компенсацій, отриманих від перестраховиків). Страхо­вики, котрі прийняли на себе страхові зобов’язання в обсягах, які пе­ревищують можливості їх виконання за рахунок власних активів, ма­ють застрахувати ризик виконання цих зобов’язань у перестраховиків. Перестрахуванню підлягають також усі об’єкти, страхова сума кожно­го за якими перевищує 10 % загальної суми сплаченого статутного фон­ду і сформованих резервів.

НОСІЙ РИЗИКУ (risk carrier) – суб’єкт, який бере на себе тягар наслідків ризику.

НОТИС (notice or letter of cancellation) – а) стаття договору пере­страхування, яка передбачає у випадках, коли один з учасників договору (перестраховик або цедент) матиме намір змінити умови догово­ру або припинити його на наступний рік, він має надіслати своєму партнерові повідомлення про це не пізніше як за три місяці до закін­чення терміну дії договору; б) повідомлення судновласника фрахтів­нику про час виходу судна в рейс або очікуване прибуття в порт наван­таження (розвантаження).

 

О

 

ОБ’ЄКТ СТРАХУВАННЯ (object of insurance) – конкретний май­новий інтерес страхувальника або застрахованої особи (майно, відпо­відальність перед третьою особою, життя і здоров’я тощо), якому мо­же бути завдано шкоди стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ (compulsory insurance) – форма страхування, що грунтується на принципах обов’язковості як для стра­хувальника, так і для страховика. О. с. має велику перевагу перед доб­ровільним страхуванням у тому, що дозволяє різко знизити тарифи і здешевити страхові послуги. Водночас йому притаманні й недоліки, які полягають у тому, що О. с. не враховує фінансових можливостей кожного страхувальника, особливостей об’єктів страхування і страхо­вих ризиків. Обсяг відповідальності страховика при О. с., як правило, значно нижча за реальну вартість майна.

ОБОВ’ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ ПАСАЖИРІВ (compulsoiy passen­gers insurance) – здійснюється від нещасного випадку в дорозі і поши­рюється на пасажирів морського, річкового, повітряного, залізничного та автобусного транспорту. Страхова премія входить у вартість квитка.

ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ (personal insurance) – галузь стра­хування, в якій об’єктом страхових відносин є життя, здоров’я і праце­здатність людини. О. с. спрямоване на забезпечення захисту сімейних доходів громадян, а також на нагромадження ними коштів для підви­щення рівня свого фінансового благополуччя.

ОФЕРЕНТ (offerer) – особа, що подає оферту.

ОФЕРТА (offer) – пропозиція певній особі укласти угоду з ураху­ванням викладених умов. Може мати письмову або усну форму. О. вважається прийнятою після її акцепту.

 

П

 

ПЕРЕСТРАХОВИК (reinsurer) – страхова організація, яка прий­має об’єкти в перестрахування. Компанія, яка здійснює виключно опе­рації з перестрахування, називається професійним П.

ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНА КОМІСІЯ (reinsurance commission) – ви­нагорода, що її сплачує перестраховик цедентові за те, що той передає ризики (об’єкти, договори) у перестрахування. За рахунок цих коштів цедент частково компенсує витрати, пов’язані з підготовкою і здійс­ненням операцій з прийняття ризиків на страхування, а також переда­чею обумовленої їх частки перестраховикові.

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (reinsurance) – порівняно нова для Украї­ни сфера страхових відносин. В СРСР П. не застосовувалося. П. – операція між двома страховими компаніями, при якій одна з них (цедент) передає від свого імені за певну плату частину ризику за до­говором, укладеним зі страхувальником, іншій компанії (перестрахо­викові). П. дозволяє розукрупнювати великі ризики, поділяючи їх між двома або кількома страховиками, що сприяє збалансованості страхо­вого портфеля кожного з них. Завдяки П. підвищується фінансова на­дійність страховиків, зростає їхня загальна спроможність нарощувати обсяги страхових послуг. П. буває факультативним (за окремими уго­дами) і договірним (облігаторним). Останнє зобов’язує цедента пере­давати на перестрахування в межах визначеної суми всі ризики, харак­тер і розмір яких визначений умовами договору. Є дві форми П. – пропорційна і непропорційна.

ПОДВІЙНЕ СТРАХУВАННЯ (double insurance) – одночасне пов­не страхування одного й того самого об’єкта від одних і тих самих ри­зиків у кількох страховиків, через що страхова сума значно перевищує страхову вартість. При виявленні П. с. кожний страховик покриває страхувальникові збиток у межах страхової вартості об’єкта пропор­ційно до своєї частки в загальній страховій сумі.

ПОЛІС (СТРАХОВИЙ ДОГОВІР, СТРАХОВЕ СВІДОЦТВО) (policy) – письмова угода між страхувальником і страховиком, яка засвідчує, що страховик у разі настання страхового випадку бере на себе зобов’язання виплатити страхову суму або в межах страхової су­ми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у П., за умови сплати страхових платежів у визначені строки П. має міс­тити: назву документа, реквізити страховика, прізвище або назву стра­хувальника, його адресу, перелік об’єктів страхування, розмір страхо­вої суми, перелік страхових випадків, розмір тарифу, а також стра­хових платежів, термін їх сплати, строк дії договору, права й обов’язки сторін, інші умови, підписи сторін.

ПОРТФЕЛЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (portfolio of liability) – загаль­на сума відповідальності страховика або перестраховика за всіма дію­чими полісами.

ПОСЕРЕДНИК (intermediary) – страховий брокер, або агент, че­рез якого укладається договір страхування і вирішуються окремі пи­тання щодо врегулювання претензій.

ПРАВИЛА СТРАХУВАННЯ (terms and conditions of insurance) – опрацьовуються страховиком на кожний вид страхування і погоджу­ються з Уповноваженим органом. П. с. мають містити: перелік об’єктів стра­хування, порядок визначення страхових сум, перелік страхових ризи­ків, термін і місце дії договору страхування, порядок його укладання, права й обов’язки сторін, дії страхувальника в разі настання страхово­го випадку та перелік документів, що підтверджують ці випадки, по­рядок і умови сплати страхових сум, термін прийняття рішення про виплату або відмову щодо відшкодування, умови припинення дії дого­вору і порядок вирішення суперечок. До П. с. додаються страхові та­рифи. Якщо П. с. не відповідають цим вимогам, Уповноважений орган може відмовити страховику у видачі ліцензії.

ПРИБУТОК ВІД СТРАХОВИХ ОПЕРАЦІЙ – різниця між сумою зароблених страхових премій і собівартістю їх надання.

ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПОЛІСУ (suspension of cover (policy)) – може статися за таких умов: закінчення передбаченого терміну страхування; розірвання страхового договору з ініціативи страхувальника або стра­ховика, смерть страхувальника (фізичної особи); ліквідація страховика або визнання судовими органами договору недійсним.

ПРОЛОНГАЦІЯ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (prolongation of life insu­rance) – продовження дії договору змішаного страхування життя або пожиттєвого страхування понад термін, забезпечений оплаченими внесками.

ПРОПОРЦІЙНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (proportional reinsurance) – включає договори квотного та ексцедентного перестрахування, згідно з якими перестраховик має свою частку в загальній сумі збитків і за­гальній сумі премій.

 

Р

 

РЕГРЕС (regres) – право страховика на висунення у межах факти­чно сплаченої страхувальникові суми відшкодування збитку / претензії до третьої сторони, яка винна у страховому випадку, з метою отри­мання від неї компенсації за нанесену шкоду.

РЕЗЕРВИ ЗБИТКІВ (claims reserve) – елемент технічних резервів. Р. з. призначений для розрахунків з неоплачених збитків. Формування Р. з. формується па підставі заяв страхувальників на певну дату, що містять віповідні вимоги про відшкодування збитків. Величина Р. з. на звітну дату є сумою зарезервованих несплачених сум страхового від­шкодування на вимогу страхувальника, щодо яких ще не прийнято рі­шення про повну або часткову відмову у виплаті страхових сум. Якщо Р. з. збільшується проти попередньої звітної дати, то різниця (приріст) відноситься до витрат страховика. У разі зменшення Р. з. – різниця відноситься на зростання доходів страховика.

РЕЗЕРВ НЕЗАРОБЛЕНИХ ПРЕМІЙ (unearned premium reserve) включає частки від сум надходжень страхових платежів, що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату. Розрахунок розміру резерву незароблених премій здійснюється за кожним видом страхування окремо. Загальний розмір резерву незароблених премій дорівнює сумі розмірів резервів незароблених премій, розрахованих окремо за кожним видом страхування.

РЕЗЕРВИ СТРАХОВІ (insurance reserve) – система фондів стра­ховика, утворюваних залежно від видів страхування з мстою забезпе­чення гарантії майбутніх страхових відшкодувань і виплат страхових сум. Р. с. визначаються по-різному в ризикових видах страхування і у страхуванні життя. У ризикових видах страхування формуються ре­зерв незароблених премій і резерв збитків, а у страхуванні життя – математичні резерви. Тимчасово вільні кошти Р. с. інвестуються в цін­ні папери, нерухомість, розміщуються на депозитних рахунках у бан­ках тощо, що дає можливість страховим компаніям отримувати додат­кові доходи.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ СТРАХОВИХ ОПЕРАЦІЙ – показник рівня прибутковості страхових операцій: відсоткове відношення суми отри­маного прибутку до загальної суми страхових платежів. Р. с. о. визна­чають також у розрізі видів страхування.

РЕПРЕСІЯ (repression)- придушення випадкової події, явища. РЕПРЕСИВНІ ЗАХОДИ В СТРАХУВАННІ (preventive measures in nisurance) – боротьба зі стихійним лихом (повінь, пожежа, великі сні­гові замети тощо) з метою зменшення розмірів втрат від знищення або пошкодження застрахованих об’єктів.

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ (loss mitigation) – попередньо передбаче­ний спосіб дій.

РЕТРОЦЕСІЯ (retrocession) – процес подальшої передачі раніше прийнятих у перестрахування ризиків іншим перестраховикам. Р. до­сягається дробленням великих ризиків, розподілом відповідальності між дедалі більшою кількістю страховиків. Іноді частина таких ризиків може перейти до первинного страховика, якщо в договорі немає від­повідного заперечення.

РИЗИК ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ – небезпека виникнення матері­альних і фінансових втрат, збитків від проведення підприємницької ді­яльності, реалізації угод.

РИЗИК СТРАХОВИЙ (risk) – термін, що відповідає кільком по­няттям. Під Р. с. розуміють: а) ймовірну подію чи сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування. Р. с. – можливість загибелі або пошкодження майна від вогню, повені, землетрусу та іншого лиха. В особистому страхуванні Р. с. можуть бути – непрацездатність, смерть, дожиття до певного віку або події.; б) об’єкт страхування; в) вид відповідальності страховика; г) розподіл між страховиком і страху­вальником шкоди, заподіяної страховим випадком.

РИЗИКОВА ПРЕМІЯ (risk (or pure) premiun) – частина страхової премії, яку страховик призначає для створення необхідного резерву з метою виплати страхового відшкодування.

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ (risk management) – систематичне дослі­дження ризиків, що становлять загрозу для людей, майна й інтересів діяльності, а також розробка й вжиття заходів, спрямованих на вирі­шення проблеми ризиків. Р. м. охоплює ідентифікацію схильності до ризику, аналіз ступеня захищеності від ризику, опрацювання варіантів контролю за ризиком, вжиття заходів щодо фізичного знищення або скорочення ризику, фінансування можливого ризику за рахунок са­мострахування або передачі ризику страховикам. Р. м. має свою спе­цифіку стосовно кожного виду страхування.

РЕЦИПІЄНТ – одержувач платежу чи субсидії.

РІТОРНО (ritomo) – частина страхової премії, утримувана стра­ховиком у разі розірвання договору.

 

С

 

САМОСТРАХУВАННЯ (self-insurance) – ризик, який знаходиться на відповідальності самого страхувальника. С. – форма захисту май­нових інтересів створенням децентралізованих резервних фондів (фондів ризику) безпосередньо на підприємствах та в організаціях. Здебільшого С. забезпечує покриття збитків, зумовлених малими ри­зиками. Щодо збитків за середніми та великими ризиками С. виявля­ється в застосуванні франшизи.

САНАЦІЯ (sanation) – система заходів, до яких вдається держава з метою поліпшення фінансового стану і запобігання банкрутству або підвищенню конкурентоздатності тієї чи іншої підприємницької струк­тури.

СЕРТИФІКАТ У СТРАХУВАННІ (sertificate) – документ, що за­свідчує страхування окремих партій вантажів, які підпадають під дію генерального полісу страхування вантажів.

СИНДИКАТ ЛЛОЙДА (Lloyd’s syndicate) – група андеррайтерів Ллойда, які об’єднуються в синдикат з метою збільшити свої фінансо­ві можливості щодо прийому ризиків на страхування. Страхова премія та збитки між членами синдикату розподіляються пропорційно до частки їхньої участі в прийнятій відповідальності за ризик. Будь-який із С.Л. може визначати свої умови страхування або погоджуватися на умови, запропоновані синдикатом, який є лідером зі страхування кон­кретного ризику.

СЛІП (slip) – страховий документ, що використовується для по­переднього розміщення ризику. С. складається брокером і передається андеррайтерам. Останні акцептують С. власноручним підписом і вка­зують частку участі в прийнятому на страхування ризику С. найбільш характерний для факультативного перестрахування. У ряді випадків прирівнюється до страхового полісу. Містить дані про цедент, корот­кий опис ризику, страхову суму, умови страхування і перестрахування, ставку премії, власне утримання цедента тощо.

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – система розподільних відносин, у процесі яких створюються й використовуються фонди для матері­ального забезпечення громадян у старості, у разі інвалідності, при втраті годувальника та в інших випадках, передбачених законом.

СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (social insurance) – система гаранто­ваного матеріального забезпечення людей у старості, у разі втрати праце­здатності, при вагітності та в інших обумовлених законом випадках за ра­хунок коштів спеціальних фондів, що акумулюються державою з внесків підприємств, організацій і установ згідно з визначеними нормами.

СПЕЦІАЛЬНІ УМОВИ СТРАХУВАННЯ (special conditions of insursnce) – умови, застосовувані в разі, коли потрібно змінити, роз­ширити стандартні умови, застосовувані з цього виду страхування.

СПІВСТРАХУВАННЯ (co-insurance) – страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи при цьому спільний або окремі поліси відповід­но до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик роз­міщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник. Він несе відповідальність в обсязі незаст-рахованого ризику, не сплачуючи премії.

СТРАХОВА ВАРТІСТЬ (insurable value) – вартість, що її встановлює страхувапьник, оцінюючи об’єкт страхування. С. в. не повинна бути вищою за справжню вартість майна на день укладення договору страхування.

СТРАХОВА КОМПАНІЯ (insurance company) – юридичне офор­млена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, по­вного, командитного товариства чи товариства з повною відповідаль­ністю, яка має ліцензію на право брати на себе обов’язки страховика. В Україні більшість С. к. мають форму акціонерного товариства.

СТРАХОВА ПОДІЯ (loss) – подія, передбачена договором стра­хування або чинним законодавством, з настанням якої виникає обов’я­зок страховика відшкодувати завдані цією подією збитки або виплати­ти страхове забезпечення страхувальникові (застрахованій особі, ви-годонабувачеві).

СТРАХОВА ПРЕМІЯ (ВНЕСОК, ПЛАТІЖ) (insurance premium) – плата страхувальника страховикові за те, що той зобов’язався відшко­дувати страхувальникові у разі виникнення матеріальні збитки, завдані застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні пе­вних подій. С. п. сплачується одноразово до вступу в дію договору страхування або періодично в передбачені ним строки. Розмір С. п. за­лежить від страхового тарифу (брутто-ставки) і страхової суми, періо­ду страхування та іноді від деяких інших факторів.

СТРАХОВА ПРЕТЕНЗІЯ (insurance claim) – вимога страхуваль­ника (вигодонабувача, іншої третьої особи) про відшкодування стра­ховиком збитку, спричиненого випадком, що передбачає перелік стра­хових подій у договорі страхування.

СТРАХОВА СТАТИСТИКА (insurance statistics) – а) спеціальна таблиця показників провадження певного виду страхування або всього портфеля ризиків за конкретним полісом протягом обумовленого пе­ріоду часу; б) збір і систематизація даних з майнового та особистого страхування з метою нагромадження матеріалу, необхідного для прий­няття своєчасних і обгрунтованих управлінських рішень; в) галузь ста­тистики, об’єктом якої є діяльність страховиків і їх взаємовідносини зі страхувальниками.

СТРАХОВА СУМА (sum insured) – межа грошових зобов’язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому). С. с. за майновим страхуванням не повинна перевищувати вартості об’єкта. При добровільному страху­ванні життя С. с. не обмежується.

СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ (benefit) – сума компенсації, що її виплачує страховик страхувальникові за збиток, спричинений заст­рахованому майну страховим випадком.

СТРАХОВЕ ПОЛЕ- максимальна кількість об’єктів, котрі можна застрахувати на добровільних засадах. Щодо страхування майна юри­дичних осіб це може бути кількість підприємств, які знаходяться в пев­ному регіоні, а щодо особистого страхування – це кількість населен­ня, яке має самостійні доходи.

СТРАХОВЕ ПРАВО (insurance law) – сукупність загальноприйня­тих правил (норм) поведінки страхувальників, страховиків та їх посередників, визначених державою і закріплених у законах і підзаконних актах, які стосуються страхової діяльності.

СТРАХОВЕ СВІДОЦТВО (certificate of insurance) – посвідчення про страхування. Воно може бути тимчасовим до заміни його на стра­ховий поліс, або видаватися на термін страхування і прирівнюватися до страхового договору. С. с. мало поширення в органах Держстраху УРСР. Нині застосовується за окремими видами страхування в HACK «Оранта» та деяких інших компаніях.

СТРАХОВИЙ АГЕНТ (insurance agent) – довірена фізична або юридична особа, яка від імені і в межах наданих страховиком повно­важень робить пропозиції страхувальнику щодо страхування ризиків та виконує деякі операції по обслуговуванню договорів страхування. С. а. можуть займатись цією діяльністю повний день, або працювати за сумісництвом. Іноді С. а. може виконувати посередницькі доручен­ня кількох страховиків. С. а. отримує комісію залежно від кількості і суми підписаних договорів.

СТРАХОВИЙ АКТ (insurance act) – документ, що складається за наслідками огляду застрахованого об’єкта, який постраждав від стра­хового випадку.

СТРАХОВИЙ ВНЕСОК (ПРЕМІЯ, ПЛАТІЖ) (insurance premium) – сума, що її сплачує страхувальник страховику за зобов’язання від­шкодувати збитки, завдані застрахованому майну, або сплатити стра­хову суму при настанні зумовлених подій у житті страхувальника (застрахованого). С. в. може сплачуватись одноразово (до вступу дого­вору в дію) і в кілька строків, обумовлених договором страхування.

СТРАХОВИЙ ВИПАДОК (insured event) – стихійне лихо, нещас­ний випадок або настання іншої події, при якій виникає зобов’язання страховика сплатити страхувальнику (застрахованому, вигодонабувачу) страхове відшкодування або страхову суму. Перелік С. в. перед­бачається правилами страхування, страховим договором або чинним законодавством.

СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ (insurance protection) – економічні, перерозподільні відносини, що складаються у процесі запобігання, подо­лання й відшкодування збитків, завданих конкретним об’єктам: мате­ріальним цінностям юридичних і фізичних осіб, життю і здоров’ю громадян тощо.

СТРАХОВИЙ ЗБИТОК (loss) – шкода, нанесена страхувальнику внаслідок страхового випадку.

СТРАХОВИЙ ІНТЕРЕС (insurable interest) – матеріальна заінте­ресованість у страхуванні об’єктів, до яких страхувальник має стосу­нок як власник, орендатор, перевізник і т. ін. Включає майно і все те, що може бути предметом нанесення матеріального збитку (шкоди) страхувальникові або в зв’язку з чим може виникнути відповідальність страховика перед третіми особами.

СТРАХОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (insurance management) – а) сис­тема управління у сфері страхової діяльності; б) фах магістра ділової адміністрації, котрий закінчив курс навчання за однойменною програ­мою в КНЕУ.

СТРАХОВИЙ НАГЛЯД (insurance control (supervision)) – конт­роль за діяльністю суб’єктів страхового бізнесу, що здійснюються спеціально уповноваженими на це державними органами. В Україні функції страхового нагляду покладені на Уповноважений орган (див. НБУ).

СТРАХОВИЙ ПОРТФЕЛЬ (insurance portfolio) – а) фактична кіль­кість застрахованих об’єктів або число договорів страхування; б) сукупна відповідальність сграховика (перестраховика) за всіма діючими полісами.

СТРАХОВИЙ РИНОК (insurance market) – 1) економічний прос­тір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посере­дники (агенти і брокери), а також організації страхової інфраструктури (об’єднання) асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри); 2) сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар – страхова послуга, формується попит і пропози­ція на неї; 3) форма взаємозв’язку між учасниками страхових правові­дносин (страхувальники, страховики та їх посередники).

СТРАХОВИЙ ФОНД (insurance fund) – сукупність натуральних запасів і фінансових резервів суспільства, призначений для поперед­ження, локалізації і відшкодування збитків, завданих стихійними ли­хами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.

СТРАХОВИК (insurer) – організація, що за певну плату приймає на себе зобов’язання відшкодувати страхувальникові або особам, яких він зазначив, шкоду завдану страховою подією.

СТРАХОВІ ОПЕРАЦІЇ (insurance operations) – сукупність видів діяльності страховика, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням обов’яз­кового і добровільного страхування юридичних і фізичних осіб. До С. о. відносяться: оцінювання майна та інших об’єктів, що підлягають стра­хуванню, обчислення страхових платежів, укладання договорів стра­хування, інкасація внесків і виконання безготівкових розрахунків, ве­дення рахунків страхувальників, складання страхових актів тощо.

СТРАХУВАННЯ (insurance) – це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійс­нює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього

СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ (cargo insurance) – один з видів майнового страхування, який може здійснюватися в різних варіантах, зокрема: з відповідальністю за всі ризики чи з відповідальністю за час­ткову аварію без відповідальності за пошкодження, крім випадків ка­тастрофи або аварії. При будь-якому варіанті не підлягаюгь страху­ванню ризики, збитки з яких виникають внаслідок неакуратності або навмисних дій страхувальника

СТРАХУВАННЯ ВІД БЕЗРОБІТТЯ (unemployment insurance) – поширений у країнах Заходу вид добровільного страхування відпові­дальності перед працівниками С в. б здійснює роботодавець.

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РОБОТОДАВЦЯ (employer’s liability insurance) – за договором С в p. страховики відшкодовують збитки страхувальникові в разі притягнення його до відповідальності за шкоду завдану життю та здоров’ю працівника. Це можуть бути ви­знані страховими тілесні пошкодження, професійні захворювання. У разі смерті застрахованого виплата страхової суми здійснюється виго-донабувачеві або спадкоємцям за законом.

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (liability insurance) – га­лузь страхування, де об’єктом є відповідальність перед третіми особа­ми в разі, якщо їм внаслідок діяльності або бездіяльності страховика буде завдано шкоди.

СТРАХУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ (military personnel insurance) – вид обов’язкового особистого страхування на випадок смерті або пошкодження здоров’я, зумовленого виконанням військо­вим персоналом своїх службових обов’язків. С. в. здійснюється за ра­хунок коштів державного бюджету.

СТРАХУВАННЯ ВІД ВОГНЮ (fire insurance) – один з найбільш давніх і традиційних видів майнового сграхування. У сучасній практи­ці С. в. в. – забезпечує компенсацію в разі шкоди, нанесеної майну вогнем, ударом блискавки, вибухом та іншими причинами, що призве­ли до пожежі. До обсягу відповідальності за додаткову плату можуть бути включені збитки, що виникли внаслідок землетрусу, бурі, граду та іншого стихійного лиха, пошкодження водопровідною водою та ін.

СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ (accident insurane) – вид особистого страхування. Традиційно здійснюється з метою надан­ня допомоги застрахованим особам у разі тимчасової та постійної неп­рацездатності. Страховим випадком є також смерть застрахованого. Тоді страхова сума виплачується вигодонабувачеві, якого зазначено в полісі, а при його відсутності – спадкоємцям за законом.

СТРАХУВАННЯ ВІД ПОЛОМКИ МАШИН (machinery breakdown insurance) – вид майнового страхування, котрий активно використовуєть­ся в індустріальне розвинутих країнах для захисту підприємців від небез­пеки механічних поломок машин, які здебільшого входять до складу важ­ливих технологічних ліній або є ключовими виробничими агрегатами.

СТРАХУВАННЯ ДЕПОЗИТІВ (deposit insurance) – здійснюється банками з метою забезпечення вкладчикам, насамперед фізичним осо­бам, гарантії повернення вкладів у разі банкрутства банку.

СТРАХУВАННЯ ДІТЕЙ (child insurance) – страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованою – дитина до досягнення нею віку 16 років. Страхова сума виплачується застра­хованому при дожитті до закінчення терміну страхування. За наслідки нещасною випадку із застрахованим під час дії договору С. д. виплати здійснюються страхувальникові.

СТРАХУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ОБЛАДНАННЯ (insurance of electron equipment) – становить інтерес для банків, телекомунікаціє них компаній та інших організацій, що мають «електронні ризики», і здійснюється на випадок знищення, пошкодження або втрати облад­нання. Нерідко страхувальник через пошкодження електронної техні­ки може нести ще більші збитки внаслідок втрати баз даних. Страху­ванню витрат на відновлення баз даних відводять окремий поліс.

СТРАХУВАННЯ ЗАСОБІВ АВТОТРАНСПОРТУ (motor insurance) – страхування авто-каско, об’єктами якого є вантажні, легкові, спеціаль­ні автомобілі, мотоцикли та деякі інші транспортні засоби, що нале­жать юридичним або фізичним особам. Страхування здійснюється за тарифами, складеними з урахуванням типу транспортного засобу, його віку, вартості, характеру використання, стану зберігання. У С. з. а. бе­руться також до уваги стаж водія, випадки участі в ДТП, тривалість здійснення С. з. а. та деякі інші чинники. Головними ризиками є по­шкодження, знищення, угон транспортного засобу. Застосовуються кілька варіантів С. з. а. Різниця між ними полягає здебільшого у виз­наченні страхової суми і наборі ризиків.

СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ (life insurance) – підгалузь особистого страхування, в якій об’єктом страхування є життя застрахованого. До­говір на С. ж. укладається на термін не менш як 3 роки. Серед видів С. ж. переважає змішане страхування життя, при якому страховими випадками є такі несумісні події, як смерть застрахованого протягом дії договору або дожиття його до закінчення терміну договору.

СТРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ (credit insurance) – вид страхування, об’єктами якого можуть бути банківські позики (покупцеві і продав­цеві) комерційні позики, зобов’язання й гарантії за кредитом, довгост­рокові інвестиції. С. к. має кілька варіантів, а саме:

а) страхування ризику непогашення кредиту. В цьому разі страху­вальником виступає банк-позичальник, який страхує кредити, видані, як правило, усім клієнтам;

б) страхування ризику відповідальності за неповернення кредиту. Страхувальником є особа, котра отримує в банку кредит;

в) страхування ризику неплатежу, коли страхувальником є прода­вець постачальник, який страхує від ризику неплатежу суму, що її поку­пець має сплатити згідно з контрактом за товари, поставлені в кредит.

У зв’язку з активним переходом банків на кредитування під заста­ву матеріальних цінностей (підлягають страхуванню), посиленням контролю за роботою банків і страховиків інтенсивність безпосеред­нього С. к. різко спала.

СТРАХУВАННЯ КАРГО (cargo insurance) – страхування вартості вантажів на всіх видах транспорту без страхування самого транспорт­ного засобу.

СТРАХУВАННЯ КАСКО (hull insurance) – страхування вартості засобів транспорту (суден, літаків, залізничних вагонів, автомобілів) без урахування вантажів.

СТРАХУВАННЯ КОНТЕЙНЕРІВ (containers’ insurance) – звичайно здійснюється на стандартних умовах, як правило, «від усіх ризиків».

СТРАХУВАННЯ КОСМІЧНИХ РИЗИКІВ (space risks insurance) – страхування майнових інтересів у космічній діяльності у світовій пра­ктиці розпочато 1965 року. Воно охоплює космічні програми в цілому, розробку і запуск одного або серії супутників, проведення експеримен­тів у космосі, життя і здоров’я космонавтів і наземного персоналу, втрату доходів, відповідальність перед третіми особами.

СТРАХУВАННЯ МАЙНА ГРОМАДЯН (personal lines insurance) – комплекс видів майнового страхування фізичних осіб. У вузькому ро­зумінні включає страхування будівель, домашніх тварин, домашнього майна і легкових транспортних засобів, приватних колекцій. Головні ризики – знищення, втрата або пошкодження майна внаслідок сти­хійного лиха, вогню, аварії водо- чи електроопалювальних систем, кра­діжки. У зв’язку з приватизацією об’єктів житлового фонду, розвитком підприємницької діяльності фізичних осіб, вартість майна, що перебуває у власності громадян, різко зросла, виникли нові об’єкти страхування.

СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК СМЕРТІ І ВТРАТИ ПРАЦЕ­ЗДАТНОСТІ (whole life and disablement insurance) – вид особистого страхування. Може здійснюватися в обов’язковій формі для категорій працівників визначених чинним законодавством, і в добровільній формі. До традиційних страхових випадків належать тимчасова втрата праце­здатності, постійна втрата працездатності, смерть застрахованої особи.

СТРАХУВАЛЬНИК (insured) – юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір на страхування (або є С. згідно з чинним за­конодавством), сплатила належні внески і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах застрахованої відповідальності або страхової суми, обумовленої в полісі.

СТРАХУВАННЯ ДОБРОВІЛЬНЕ –Див. добровільне страхування.

СТРАХУВАННЯ ОБОВ’ЯЗКОВЕ -Див. Обов ‘язкове страхування.

СТРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ (retirement pension insurance) – вид особистого страхування, за яким страхувальник бере на себе зобов’я­зання сплатити одноразово або в розстрочку протягом кількох років страхову премію, а натомість страховик зобов’язується періодично ви­плачувати страхувальникові (застрахованому) пенсію протягом обу­мовленого терміну або пожиттєво.

СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (personal liability insurance) – охоплює фізичних осіб, які своїми діями можуть завдати шкоди здоров’ю або майну третіх осіб. Потреба в С. п. в. ви­никає в тих випадках, коли є ризик можливості висунення до винної сторони претензії матеріального характеру, або претензії, що випливає з чинного законодавства і договірних зобов’язань між сторонами.

СТРАХУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ РИЗИКІВ (political risks insuran­ce) – вид страхування, застосовуваний у світовій практиці для захисту насамперед від небезпеки, що пов’язана з подіями політичного харак­теру (конфіскація, націоналізація або експропріація власності, війсь­кові події, соціальні безпорядки, обмеження конвертації національної валюти і заборона вивозу капіталу), які можуть завдати великих збит­ків майновим інтересам власників. С. п. р. користується особливим попитом серед іноземних інвесторів.

СТРАХУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (profes­sional liability insurance) – призначене для покриття збитків, завданих третім особам, внаслідок помилок і упущень таких посадових осіб, як адвокати, архітектори, аудитори, бухгалтери, нотаріуси і т. ін. С. п. в. поширюється на певний період часу, а не на конкретний випадок. За­коном «Про страхування» передбачено перелік професій, щодо яких С. п. в. є обов’язковим.

СТРАХУВАННЯ СУДЕН (hull and machinery insurance) – охоп­лює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, ріках та озерах.

СТРАХУВАННЯ ТВАРИН (live stock insurance) – охоплює доб­ровільні види майнового страхування вартості тварин на випадок зни­щення, загибелі або вимушеного забою: а) у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах; б) у домашньому госпо­дарстві громадян. Страхові випадки – стихійне лихо, інфекційні хво­роби, пожежа тощо.

СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РИЗИКІВ (technical risks insurance) – комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок, стра­хування електронного й пересувного обладнання, страхування інженер­них споруд.

СТРАХУВАННЯ УРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬ­ТУР (crop insurance) – вид майнового страхування. У державних сіль­ськогосподарських підприємствах С. у. с. к. здійснюється в обов’язко­вій формі. У колективних і фермерських господарствах воно добро­вільне. Страхування здійснюється на випадок втрати врожаю сільсько­господарських культур внаслідок, заморозку, граду, зливи, посухи, по­вені, пожежі та низки інших ризиків. С. у. с. к. здійснюється в разі добровільної форми в договірній сумі, але не більше як 70 % згаданої вартості урожаю, при обов’язковому страхуванні – 50 % .

СТРАХУВАННЯ ФРАХТУ (freight insurance) – його може здійс­нювати судновласник або вантажовласник. Якщо інтерес в С. ф. має судновласник, він реалізує його одночасно з страхуванням судна укла­данням додаткової угоди до полісу страхування судна. Коли в С. ф. більше зацікавлений власник вантажу, то він оформляє це страхування в такому самому порядку, як і страхування вантажу.

СТРАХОВИК (insurer) – організація, що за певну плату бере на себе зобов’язання відшкодувати страхувальникові або вказаним ним особам нанесену страховою подією шкоду, або сплатити страхову суму.

СТРАХУВАННЯ ТУРИСТІВ (travel insurance) – є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають ліцензію на таке страхування. С. т. передбачає покриття медичних витрат у разі нещасного випадку.

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (third party liability insurance) – страхування, при якому страховик бере на себе зобов’язання сплатити страхувальникові суми, пред’явлені йому у від­повідності з законом і в межах юридичної відповідальності страху­вальника перед третіми особами.

СТРАХУВАННЯ ЯДЕРНИХ РИЗИКІВ (nuclear risks insurance) – вид страхування, який передбачає відшкодування матеріальних збит­ків або шкоди, завданої особі внаслідок радіоактивного впливу, зумо­вленого непередбаченими обставинами при добуванні, виробництві, зберіганні й транспортуванні радіоактивних речовин. У світовій прак­тиці застрахованим вважається майно страхувальника і його відпові­дальність за можливу шкоду третім особам. З огляду на масштаби атомних ризиків велике значення в такому страхуванні має об’єднання зусиль страховиків. З цією метою створено Ядерний страховий пул України (ЯСПУ).

СУБРОГАЦІЯ (subrogation) – перехід до страховика права вимо­ги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це право по­ширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування.

СУПЕРКОМІСІЯ (overrding commisson) – комісія, яку отримує цедент від перестраховика в доповнення до основної комісії за витрати з ведення договору перестрахування.

СЮРВЕЙЄР (surveyor) – експерт, інспектор, агент страховика, який здійснює огляд судна, вантажів та іншого майна, що приймається на страхування. На підставі висновку С. страховик приймає рішення про укладання договору страхування.

 

Т

 

ТАБЛИЦЯ СМЕРТНОСТІ (mortality (life) table) – статистична та­блиця, в якій містяться розрахункові показники, що характеризують смертність населення в різному віці і дожиття при переході від однієї вікової групи до іншої. Т. с. складається в цілому за населенням і щодо чоловічої та жіночої статті. Використовується при проведенні актуар-них розрахунків.

ТАНТЬЄМА (profit commission) – комісія з отриманого прибутку, яку перестраховик щорічно виплачує цедентові за наслідками прохо­дження договорів перестрахування. Застереження про Т. є формою за­охочення перестраховиком цедента за надану участь у договорах пере­страхування і обережне ведення справи.

ТАРИФИ СТРАХОВІ (insurance tariff) – ставки страхових плате­жів з одиниці страхової суми за певний період. С. т. складається з нет­то-ставки і навантаження. Їх сума дорівнює бутто-ставці.

ТЕНДЕРНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ (tender clause) – вимога в полісах зі страхування суден, яка зобов’язує страхувальника негайно сповіща­ти страховикові про всі аварії судна, що можуть бути об’єктом подан­ня претензій до страховика.

ТЕРМІН СТРАХУВАННЯ (insurance term) – період дії договору страхування. Звичайно починається не раніше від терміну сплати пер­шого внеску страхової премії і закінчується з наступом страхового ви­падку, за яким виплачена вся страхова сума, припинення дії договору через несплату чергових платежів або з інших причин, а також після закінчення визначеного договором терміну страхування.

ТЕХНІЧНІ РЕЗЕРВИ (technical reserve) – сукупність резервів не-зароблених премій (по видах страхування) і резервів збитків. Т. р. ут­ворюються страховиками, які здійснюють види страхування, відмінні від страхування життя, з метою забезпечення майбутніх виплат стра­хових сум і страхового відшкодування.

ТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ (transport insurance) – узагаль­нене поняття при страхуванні всіх видів транспортних ризиків. Т. с. мо­жуть бути охоплені як самі транспортні засоби (див. Страхування кас­ко), страхування вантажів (Страхування карго), а також відповідальності перевізника перед третіми особами, у тому числі й пасажирами.

ТРАНСФЕР (transfer) – переведення, перекладання на когось.

ТРЕТЯ СТОРОНА (third party) – особа, що не є страховиком або страхувальником за конкретним договором (полісом).

 

У

 

УКРСТРАХНАГЛЯД (Ukrainian Supervisory Committee) – скоро­чена назва Комітету в справах нагляду за страховою діяльністю. У. створений в 1993 році. Основні функції: видача страховикам ліцензій на здійснення страхової діяльності, ведення Державного реєстру стра­ховиків, контроль за правилами страхування, обгрунтованістю страхо­вих тарифів та платоспроможністю страховиків, визначення правил формування і розміщення страхових резервів, показників і форм облі­ку та звітності за страховими операціями, опрацювання нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, підготовка про­позицій щодо вдосконалення страхового законодавства, сприяння під­вищенню кваліфікації кадрів страховиків, розвиток міжнародних кон­тактів в галузі страхування. У. мав управління і представництва в облас­них центрах. Функції У. передано до НБУ.

УПОВНОВАЖЕНИЙ ОРГАН (Національний банк України) – видає страховикам ліцензію на провадження конкретних видів страхування в порядку, встановленому законодавством України.

УТРИМАННЯ ВЛАСНЕ (retention) – обгрунтований рівень стра­хової суми, в межах якої страховик залишає на своїй відповідальності долю страхових ризиків, а решту передає на перестрахування.

 

 

Ф

 

ФАКУЛЬТАТИВНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (facultative reinsuran­ce) – метод перестрахування, при якому страховик не несе ніякої від­повідальності перед перестраховиком за передачу ризиків у перестра­хування. Питання про те, чи передавати ризик у перестрахування і в якому обсязі, вирішує цедент. У свою чергу, перестраховик не має обов’язків перед страховиком щодо прийняття ризиків на свою відпо­відальність. Головний недолік Ф. п. – відсутність у страховика впев­неності в розміщенні ризику в перестрахування, великі витрати часу на оформлення Ф. п.

ФАКУЛЬТАТИВНО-ОБЛІГАТОРНИЙ ДОГОВІР (facultative obliga­tory treaty) – форма договору перестрахування, згідно з яким цедент не має права вибору щодо того, передавати ризик у перестрахування чи ні. Так само й перестраховик не має права відмовити в перестраху­ванні того чи іншого запропонованого ризику.

ФАКУЛЬТАТИВНИЙ ДОГОВІР (facultative treaty) – договір пере­страхування конкретного ризику, укладений на добровільних засадах.

ФІКСОВАНА КОМІСІЯ (fixed commission) – заздалегідь визначений розмір комісії, що не може переглядатись протягом періоду страхування.

ФОРМИ СТРАХУВАННЯ (forms of insurance) – страхування мо­же бути обов’язковим і добровільним. Обов’язкове страхування запро­ваджується або скасовується законами України. Нині існує 27 видів обов’язкового страхування. Серед них: медичне страхування, страху­вання військовослужбовців та працівників інших силових структур, митної, податкової служби, пасажирів на транспорті, працівників низ­ки інших ризикових професій, страхування урожаю сільськогосподар­ських культур у державних підприємствах, страхування авіаційних су­ден, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Із загального обсягу страхування понад 3/4 становить добро­вільне страхування. Воно здійснюється на підставі договору між страхо­виком і страхувальником. Умови і порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що опрацьовують­ся страховиком.

ФОРС-МАЖОР (force majeure) – 1) події, надзвичайні ситуації, які не можуть бути передбачені, попереджені або усунені якими-небудь заходами; 2) обумовлені правилами страхування надзвичайні обставини, на випадок яких страховик звільняється від виконання зо­бов’язань за договором страхування. Більшість страховиків відносять сюди випадки, що зумовлені військовими діями, страйками, запровад­женням надзвичайного стану, радіоактивними викидами тощо.

ФРАНШИЗА (deductible, franchise) – передбачена договором час­тина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком. Розрізняють умовну і безумовну Ф. Умовна Ф. засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її роз­мір не перевищує розміру Ф., і збиток підлягає відшкодуванню повні­стю, якщо його розмір перевищує Ф. Безумовна Ф. свідчить, що відпо­відальність страховика визначається розміром збитку за мінусом Ф.

ФРАХТ (freight) – плата власникові транспортного засобу за пе­ревезення вантажів та пасажирів по будь-яких шляхах сполучення. Особливо часто термін застосовується на морському і річковому тран­спорті. Інколи під Ф. розуміють вантаж, включаючи витрати на його навантаження, розвантаження. Розмір Ф. визначається на підставі та­рифів або обумовлюється в договорі.

ФРОНТИНГОВА КОМПАНІЯ (fronting company) – страховик, що видає на прохання другої компанії поліс від свого імені за умови, що 100 % прийнятої відповідальності буде перестраховано у другій ком­панії. В цьому разі Ф. к. залишає за собою юридичну відповідальність перед страхувальником. Ф. к. має право на отримання комісійної вина­городи за фронтингування.

ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ (functions of insurance) – прояв сутно­сті страхування в дії Страхування виконує такі функції: ризикову, ство­рення і використання страхових резервів, заощадження коштів, превен­тивну.

 

Х

 

ХЕДЖУВАННЯ (hedging) – страхування ціни та прибутку у ф’ючерсних угодах.

ХОЛДИНГ (holding company) – страхова компанія яка спрямовує свою діяльність на придбання контрольних пакетів акцій інших стра­хових компаній, створення холдингових – компаній і здійснення за­гального керівництва ними.

 

Ц

 

ЦЕДЕНТ (ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНИК) (cedent) – страховик, що пе­редає за плату частину прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страховикові або професійному перестраховикові.

ЦЕСІЯ (cession) – процес передання застрахованого ризику в пере­страхування.

ЦЕСЮНЕР (cessionary) – особа, якій передається право власності. У страхуванні Ц. – страхова компанія, що приймає ризик у перестраху­вання.

 

Ч

 

ЧАРТЕР (charter) – вид договору морського та авіаперевезення. Документ, що засвідчує наявність і зміст договору фрахтування між перевізником і фрахтувальником. Залежно від того, який ступінь ризи­ку приймає на себе фрахтувальник, застосовується одна з трьох груп фрахтових угод, кожна з яких оформляється відповідною формою Ч.: рейсовий Ч. фрахтування на час (тайм-чартер), димайз (бербоут)-чартер. Бербоут-чартер – договір фрахтування судна без екіпажу на умовах оренди. Витрати зі страхування несе судновласник.

ЧАСТКОВА ВТРАТА ФРАХТУ (partial loss of freight) – може ма­ти місце в тих випадках, коли фрахт повністю або частково підлягає оплаті після прибуття вантажу в порт призначення. Ця частина фрахту підлягає страхуванню.

ЧАСТКОВИЙ ЗБИТОК (partial loss) – будь-який збиток у застра­хованому майні, сума якого менша за страхову суму.

ЧАСТОТА СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ (loss frequancy) – показник, що є елементом збитковості страхової суми. Ч. с. в. визначається від­ношенням числа страхових випадків до кількості застрахованих об’єктів або договорів страхування в розрізі видів страхування.

ЧИСТИЙ КОНОСАМЕНТ (clean bill of lading) – коносамент, що не містить жодних застережень щодо вантажу і його упаковки. Це ду­же важливо для забезпечення своєчасності здійснення розрахунків. Банки беруть до уваги лише Ч. к. Застереження щодо коносаменту свід­чать про недобросовісність продавця. Нерідко з метою отримання Ч. к. вантажовідправник видає вантажоперевізнику гарантійний лист із зо­бов’язанням сплатити можливі претензії за свій рахунок.

 

Ш

 

ШЕДУЛА (schedule) – основний розділ полісу страхування повіт­ряних суден. Ш. містить інформацію про учасників договору страху­вання, експлуатантів, вигодонабувачів, екіпажі і повітряні судна, що приймаються на страхування, страхові суми, франшизи, терміни стра­хування тощо. Іноді як шедула може використовуватись складена за стандартною формою заява страхувальника.

ШКОДА (damage) – наслідок порушення прав, що охороняються законом, та інтересів суб’єктів цивільних правовідносин (держави, ор­ганізацій або громадян). Ш. може бути майновою або моральною. Май­нова ш. – це наслідок правопорушень, що мають вартісну форму. Ш. моральна – це моральні та фізичні страждання, спричинені правопо­рушенням. Вона не може бути виражена у грошовій формі.

ШОМАЖ (shomage) – страхування втрати прибутку та інших фі­нансових втрат, зумовлених призупинкою виробництва внаслідок на­стання страхового випадку, наприклад повені, пожежі, осідання грунту.

 

Ю

 

ЮРИДИЧНІ ВИТРАТИ (leagale expenses) – витрати, що їх здійс­нює вантажовласник за згодою страховика в зв’язку з юридичними ді­ями проти перевізника з приводу стягнення з нього збитку. Такі витра­ти підлягають відшкодуванню страховиком.

ЮРИСДИКЦІЯ (jurisdiction) – відправлення правосуддя, підсуд­ність справи. Правильне визначення Ю. має особливе значення у стра­хуванні ризиків, що виникають у процесі зовнішньоекономічної діяль­ності. У полісах зі страхування суден, вантажів та інших об’єктів, де сторони страхових відносин належать до різних країн, має бути обу­мовлено, в якій країні підлягають розгляду судові суперечки, що ви­пливають з договору страхування.

Загружаем курсы валют от minfin.com.ua